Національний культурний центр України у м. Москві

http://ssl.panoramio.com/photo/83630166

КВІТЕНЬ

1–16 квітня

Художні виставки

Виставка живопису молодих художників міста Москви «Весна прийшла».

Вхід вільний.

 1–20 квітня

Бібліотека імені Богдана Ступки

Книжкові виставки: «До Великодня», «До Дня працівників ракетно-космічної галузі України», «До 130-річчя з дня народження українського скульптора і кінорежисера Івана Кавалерідзе (1887–1978)», «До 120-річчя з дня народження українського письменника Василя Ґренджі-Донського (1897–1974)», «До 175-річчя з дня виходу у світ першого повного видання поеми Івана Котляревського “Енеїда”».

Вхід вільний.

 2 квітня, неділя, 11.00

 Українська недільна школа імені Павла Поповича

Заняття з історії України, української мови та літератури, музики, малювання, хореографії.

  

3 квітня, понеділок, 19.00

 Курси української мови.

 4 квітня, вівторок, 19.00

 Курси української мови.

 7 квітня, п’ятниця, 19.00

 Проект «Діаспора»

Українська молодіжна вітальня

Концерт «Музичні шедеври».

Бере участь Квартет кларнетів студентів московських вузів.

Прозвучать твори українських та зарубіжних композиторів.

Вхід вільний.

 9 квітня, неділя, 11.00

 Українська недільна школа імені Павла Поповича

Заняття з історії України, української мови та літератури, музики, малювання, хореографії.

 10 квітня, понеділок, 12.00

Проект «Тарас Шевченко»

Панахида по Тарасу Шевченку в храмі Успіння Пресвятої Богородиці.

У квітні 1861 р. у цьому храмі відбулася панахида по Тарасу Шевченку на сороковини з дня його смерті.

Адреса: Газетний провулок, 15.

 10 квітня, понеділок, 19.00

 Курси української мови.

 10 квітня, понеділок, 19.00

 До 208-ї річниці з дня народження Миколи Гоголя

Проект «Театральні зустрічі»

Літературно-музична композиція «Черевички» у виконанні студентського театру Російського університету дружби народів (режисер — Кирило ЛАЗУТКІН).

Вхід вільний. 

11 квітня, вівторок, 18.30

До 130-річчя з дня народження Івана Кавалерідзе

Українські культурологічні студії

Перегляд та обговорення фільму-опери «Наталка Полтавка» за однойменною п’єсою Івана Котляревського.

Сценарій і постановка — І. Кавалерідзе.

Режисер — В. Масарик.

У ролях: К. Осмяловська, І. Паторжинський, С. Шкурат, Ю. Шестаківська.

Виробництво «Українфільм», 1936 (поновлено на кіностудії ім. О. Довженка, 1969).

Вхід вільний. 

11 квітня, вівторок, 19.00

 Курси української мови.

16 квітня, неділя, 11.00

 Українська недільна школа імені Павла Поповича

Заняття з історії України, української мови та літератури, музики, малювання, хореографії.

  17 квітня, понеділок, 19.00

 Курси української мови.

  18 квітня, вівторок, 16.00

 Бібліотека імені Богдана Ступки

До 110-річчя з дня народження Миколи Трублаїні

Художній фільм «Юнга зі шхуни «Колумб» за мотивами повісті М. Трублаїні.

Режисер — В. Будилевич.

У ролях: В. Кисленко, І. Мицик, В. Мірошниченко та ін.

Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1963.

Вхід вільний.

 18 квітня, вівторок, 18.30

 Проект «Діалог культур»

Художні виставки

Відкриття персональної виставки живопису члена Творчої спілки художників Росії, Міжнародної федерації художників Нани МАНДЖГАЛАДЗЕ.

Вхід вільний.

 18 квітня, вівторок, 19.00

 Курси української мови.

 19 квітня, середа, 16.30

 Бібліотека імені Богдана Ступки

До Всесвітнього дня книги та авторського права

Телепрограма «МінКульт. Українська книжка. Гість програми Іван Малкович».

Телеканал «1+1», 2015.

Вхід вільний. 

19 квітня, середа, 19.00

До 250-річчя з дня народження Артемія Веделя

Хоровий концерт «Духовний спів».

Беруть участь майстри мистецтв України та Росії.

Вхід вільний.

 20–30 квітня

Бібліотека імені Богдана Ступки

Книжкові виставки: «До Дня пам’яток історії та культури», «До Всесвітнього дня книги та авторського права», «До Дня Чорнобильської трагедії (1986)», «До 150-річчя з дня народження українського літературознавця Олександра Колесси (1867–1945)», «До 110-річчя з дня народження українського письменника Миколи Трублаїні (1907–1941)», «До 250-річчя з дня народження українського композитора Артемія Веделя (1767–1808)».

Вхід вільний. 

20 квітня, четвер, 18.30

До 175-річчя з дня виходу у світ першого повного видання

поеми Івана Котляревського «Енеїда»

Український молодіжний клуб Москви

«Особливості українського гумору у поемі Івана Котляревського “Енеїда”».

Доповідач ‒ керівник Українського молодіжного клубу Ярослав КОПЕЛЬЧУК.

Вхід вільний.

 23 квітня, неділя, 11.00

 Українська недільна школа імені Павла Поповича

Заняття з історії України, української мови та літератури, музики, малювання, хореографії.

 24 квітня, понеділок, 19.00

 До 208-ї річниці з дня народження Миколи Гоголя

Проект «Діаспора»

«Всесвіт Гоголя».

Уривки з вистав Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней»: «Черевички», «Лабарданс», «Майська ніч».

Фрагменти з художнього фільму «Мертві душі».

Художній керівник та режисер — Микола РЕШЕТНЯК.

Арт-директор — Лариса БІЛАН.

Вхід вільний.

 24 квітня, понеділок, 19.00

 Курси української мови.

 25 квітня, вівторок, 19.00

 Курси української мови.

26 квітня, середа, 12.00

 До 31-ї річниці Чорнобильської катастрофи

Покладання квітів до Меморіалу пам’яті загиблих під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Адреса: П’ятницьке шосе, 6-й кілометр.

 26 квітня, середа, 16.30

Бібліотека імені Богдана Ступки

До 31-ї річниці Чорнобильської катастрофи

Документальний фільм «Чорнобиль. Точка часу».

Режисер — П. Мироненко.

Перший канал, 2016.

Вхід вільний.

 27 квітня, четвер, 19.00

 Проект «Діаспора»

Культурно-просвітницька програма

«Український музичний салон у Москві»

«Пісенні обрії душі».

Концерт, присвячений 25-річчю лауреата міжнародних конкурсів Української народної хорової капели.

Вхід вільний.

 29 квітня, субота

 Проект «Діаспора»

Творча поїздка Української народної хорової капели до міста Твері.

Участь у Фестивалі української культури, що проводить Українська національно-культурна автономія «Світанок» (м. Твер).

 30 квітня, неділя, 11.00

 Українська недільна школа імені Павла Поповича

Заняття з історії України, української мови та літератури, музики, малювання, хореографії.

  

Репетиції у квітні:

7, 14, 21, 28 — Українського самодіяльного молодіжного театру;

2, 5, 9, 12, 16, 19, 23, 26, 30 — Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней»;

1, 4, 8, 11, 15, 18, 22, 25 — Української народної хорової капели.

Календар пам’ятних дат

2 квітня — День геолога. Відзначається щорічно в першу неділю квітня згідно з Указом Президента України від 7 лютого 1995 р.

 7 квітня — Благовіщення Пресвятої Богородиці.

 8 квітня — Собор Архангела Гавриїла.

 9 квітня — Вхід Господній у Єрусалим. Вербна неділя.

 12 квітня

— Міжнародний день польоту людини в космос.

— День працівників ракетно-космічної галузі України. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента України від 13 березня 1997 р.

 15 квітня — День довкілля. Відзначається щорічно в третю суботу квітня згідно з Указом Президента України від 6 серпня 1998 р.

 16 квітня — Світле Христове Воскресіння. Великдень.

 18 квітня — День пам’яток історії та культури. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента України від 23 серпня 1999 р.

 18 квітня — 120 років з дня народження Мар’яна Михайловича Крушельницького (1897−1963), українського актора, режисера, педагога.

Народився в с. Пилява Бучацького р-ну Тернопільської обл. у сім’ї небагатих селян Михайла Антоновича та Марії Йосипівни Крушельницьких. Навчався в Тернопільській українській гімназії, був учасником трупи «Тернопільські театральні вечори».

У 1923 р., коли було ліквідовано театр «Руська бесіда» та в Галичині закрито всі українські культурні заклади, виїхав до Праги. Вступив на філософський факультет Празького університету. У 1924 р. повернувся в Україну й вступив до театру «Березіль» у Харкові (нині — Харківський академічний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка), де працювали такі видатні діячі театрального мистецтва, як режисер-постановник і художній керівник театру Л. Курбас, актори А. Бучма, Д. Антонович, Н. Ужвій та ін. У 1924−1953 рр. був художнім керівником і головним режисером цього театру.

Досяг високого розквіту акторської і режисерської майстерності в ролях: Омелька і Борулі в п’єсі «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого. Падури «Маклена-Граса» М. Куліша, Б. Хмельницького у виставі «Б. Хмельницький» О. Корнійчука, Ліра «Король Лір» В. Шекспіра та ін. Відомий як режисер постановок творів: «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького, «Ярослав Мудрий» І. Кочерги. Знімався в кінофільмах «Ягідка кохання», «Кривавий світанок», «Мартин Боруля», «Суєта» та ін.

З 1952 р. і майже до останніх днів працював у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, вів курс режисури та майстерності актора.

«Більше сорока років самовідданого служіння театру не пройшли безслідно: зіграні ним ролі стали класичними, поставлені ним спектаклі не раз були удостоєні високих нагород і премій, його учні понесли в театри України принципи режисури Крушельницького…» — згадувала його дружина.

Помер 5 квітня 1963 р., похований у Києві.

 22 квітня — Всесвітній День Матері-Землі. Відзначається щорічно згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН.

 23 квітня — Всесвітній день книги та авторського права. Відзначається щорічно згідно з рішенням 28-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО від 15 листопада 1995 р.

 25 квітня — 110 років з дня народження Миколи Петровича Трублаїні (справж. — Трублаєвський, 1907−1941), українського письменника.

Народився в с. Вільшанка (нині — Крижопільського р-ну Вінницької обл.). Батько був лісорубом, мати — вчителькою. У 1915 р. вступив до Немирівської гімназії. Навчався добре, але закінчити гімназію не довелося: хлопчина рушив на фронт Першої світової війни. Дорогою упав з поїзда, сильно пошкодивши ногу, тому до фронту не дістався. Після одужання організував хату-читальню у с. Черепівка, керував місцевою самодіяльністю. Відтоді у вінницьких газетах стали з’являтися його кореспонденції про життя на селі.

У 1925 р. навчався на Всеукраїнських курсах журналістики в Харкова. Тоді ж навчався на фізико-математичному факультеті Харківського інституту народної освіти. Згодом став кореспондентом газети «Вісті». У цей період розпочалися життєві мандрівки письменника, сповнені відвагою, суворими та важкими випробовуваннями, які він витримав з честю та гідністю.

У 1928−1929 рр. взяв участь у двох рейсах на криголамі «Літке»: спочатку тропічний рейс морями та океанами від Севастополя до Владивостока, а потім арктичний — із Владивостока до острова Врангеля. За участь у цих героїчних походах був нагороджений медаллю «За врангелівський похід 1929 року». Свої кореспонденції «Листи з далекої подорожі» та «Великим Сибірським шляхом» опублікував у газеті «Вісті» під псевдонімом Гнат Завірюха.

У 1930 р. подорожував на пароплавах «Сєдов» та «Сибіряков» до Землі Франца-Йосифа. В 1931 р. здійснив подорож до Сибіру, де розгорталося велике будівництво на річці Ангара. В 1932 р. взяв участь в експедиції на криголамі «Русанов» по Білому морю, а далі — до Карелії, на Кольський півострів, стежками Криму та Кавказу.

Враження від численних мандрівок описано у циклі оповідань 1934−1935 рр., присвячених далекій півночі, де правдиво змальовано побут та звичаї корінних північних народів: чукчів, ескімосів, якутів. Найвідоміші твори цього періоду: «До Арктики через тропіки», «Людина поспішає на поміч», «Курсом норд-ост», «”Літке” — переможець криги», «Вовки женуться за оленями», «Лахтак».

У 1934 р. організував при Харківському Будинку піонерів Клуб юних дослідників Арктики. Члени Клубу налагодили зв’язок із зимівниками полярних станцій. У 1935 р. вагон із вихованцями Клубу, який мав назву «Криголам на колесах», подорожував за Полярне коло. У ньому було все, що потрібно для дослідника Півночі — від компаса до штурманської рубки. У 1936 р. започаткував Клуб юних дослідників підводних глибин. Члени Клубу подорожували до Криму і Кавказу. У результаті цих подорожей народилися повісті «Мандрівники» та «Шхуна “Колумб”».

Написав багато оповідань для дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку. Найвідоміші з них: «Крила рожевої чайки», «Мандри Закомарика», «Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку» тощо. Свій внесок письменник зробив й у жанр фантастики. Фантастичний роман «Глибинний шлях» (1938) був надрукований уже після смерті письменника. Остання прижиттєва книга «Життя за Батьківщину» (1941). Всього за десять років було надруковано більше 30 книжок. Іменем Миколи Трублаїні названа українська літературна премія за твори для дітей і юнацтва.

З перших днів Другої світової війни пішов на фронт військовим кореспондентом фронтової газети. У жовтні 1941 р. за завданням редакції поїхав на передову. Машина з журналістами потрапила під ворожий вогонь, був тяжко поранений.

Помер 5 жовтня 1941 р. Похований недалеко від м. Ровеньки Луганської обл.

 26 квітня — День Чорнобильської трагедії (1986).

 30 квітня — 250 років з дня народження Артемія Лук’яновича Веделя (справж. — Ведельський, 1767−1808), українського композитора, хорового диригента, співака, скрипаля.

Народився в родині київського міщанина. Загальну і музичну освіту здобув у Київській академії (1779−1787), де був співаком-солістом хору і першим скрипалем студентського оркестру.

За дорученням московського генерал-губернатора П. Єропкіна організував у Москві хорову капелу, якою керував до 1790 р. Після повернення до Києва очолив академічний хор, написав для нього перші концерти на псалми Давида, літургію. Згодом у 1790 р. керував капелою генерала А. Леванідова, яка виконувала твори композитора «В молитвах неусипающую», «Слиши, дщі, і виждь», «Всемирная слава» та ін.

З 1796 р. творча праця А. Веделя продовжувалася в Харкові. Створив намісницький хор і керував ним. Водночас очолив губернаторський хор і працював у вокально-інструментальних класах місцевого колегіуму. Брав активну участь у наборі півчих в Україні для навчання їх у колегіумі та підготовки до петербурзької Придворної капели. В цей період підтримував творчі стосунки з директором капели Д. Бортнянським.

У 1798 р. повернувся до Києва, маючи нові власні композиції, написавши нові концерти «Ко Господу, внегда скорбіті, мі», «Боже, законопреступниці», «На реках Вавилонских», які з успіхом було виконано в 1799 р. у Братському і Софійському соборах. Душевний біль від соціальної несправедливості, роздуми про сенс життя, потяг до свободи духу спонукав його стати ченцем Києво-Печерського монастиря. Через два місяці повернувся до батьківського дому, писав церковну музику і своїм волелюбством викликав невдоволення царських урядовців. Його заарештували і помістили у Кирилівську лікарню для божевільних, де перебував майже до кінця життя.

Видатний композитор створив близько 30 хорових концертів, літургію, «Всеношну» та ін. У них розкрито класичні зразки музичного мислення та інтонаційну природу української пісенності.

Помер 26 червня 1808 р. у Києві.

материалы сайта http://ukrcentr.ru/plan-zaxodiv